slider-mobile

Тонкощі правильного звільнення

            Звільнення з роботи завжди було не дуже приємною процедурою, адже дуже часто забагато нервів витрачає працівник, перш ніж отримає на руки свою трудову книжку.

            Розглянемо шляхи вирішення типових проблемних ситуацій, що виникають при звільненні.

  1. Звільнення без відпрацювання

Найпоширеніше питання, яке має місце: «А правда, що я повинен (повинна) відпрацювати ще два тижні?» І «А як же звільниться за один день без відпрацювання, якщо у мене є поважні обставини?».

            Розглянемо ці питання більш докладно.

Те, що в називають «відпрацюванням», насправді ніяким відпрацюванням не є. Згідно ч.1 ст. 38 КЗпП України (Кодекс законів про працю України): «Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні». Як бачимо, для звільнення, двотижневий термін дійсно встановлений, але це не термін відпрацювання. Це розумний строк для завчасного інформування роботодавця про ваше бажання покинути його. Тобто, мова йде не про примусове відпрацювання, як якоїсь повинності, а виключно про гарантії для роботодавця, що у нього буде термін підшукати заміну особі, що виявив бажання звільнитися. Робота в ці два тижні підлягає оплаті, на загальних підставах.

Як же тоді звільнитися на наступний же день, після подачі заяви? Якщо уважно вивчити положення ст. 38 КЗпП України, то ми виявимо, що із загального правила про «два тижні», є цілий ряд винятків.

Так, згідно з положеннями все тієї ж ст. 38 КЗпП України, роботодавець зобов'язаний звільнити працівника за власним бажанням у терміни зазначені в заяві про звільнення з роботи за власним бажанням, тобто без двотижневого попередження про звільнення, якщо ця заява зумовлена неможливістю продовжувати роботу через наступні випадки:

  1. Переїзд на нове місце проживання;
  2. Переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
  3. Вступ до навчального закладу;
  4. Неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
  5. Вагітність;
  6. Догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом;
  7. Догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи;
  8. Вихід на пенсію;
  9. Прийом працівника на роботу за конкурсом на інше підприємство, установу, організацію;
  10. При наявності інших поважних причин.

Як ми бачимо, перелік випадків, що дозволяють звільниться в один день, досить великий. Потрібно лише вказати про наявність відповідної підстави в заяві.

У випадку зазначення підстави «переїзд на нове місце проживання» Вам не потрібно надавати ніяких доказів щодо свого переїзду. У випадку «прийом працівника на роботу за конкурсом на інше підприємство» потрібно лише принести довідку з іншого підприємства.

На останок порада для роботодавця:

  • Поважайте своїх співробітників і тоді, навіть якщо комусь дійсно потрібно буде піти від вас за один день, то ця людина докладе всіх зусиль до того, щоб цей процес був максимально комфортним для обох сторін.
  1. Як зробити, щоб заява про звільнення не загубилась

Якщо уважно ще раз прочитати перше речення ч.1 ст.38 КЗпП України, то зверніть увагу, що воно містить вимогу про необхідність виключно письмового повідомлення про звільнення. Ця вимога іноді дає недобросовісним роботодавцям, можливість утримувати необхідного їм працівника на підприємстві на строк більше двох тижнів, або нашкодити працівникові, звільнивши його не за власним бажанням, а за статтею за прогул. Справа в тому, що мало кому з працівників, прийде в голову подавати свою заяву про звільнення за власним бажанням директору підприємства під розписку в його отриманні. У більшості випадків ситуація така - розписки ніхто не бере.

Тому, щоб ніхто не зміг сказати, що заяви не було, необхідно зробити наступні прості кроки:

  1. Написати заяву про звільнення;
  2. Зняти з неї копію;
  3. Здати оригінал заяви секретарю, або іншій особі, уповноваженій на це, з відміткою на копії про прийняття цієї заяви (на Вашій копії зазначається дата прийняття та ПІБ особи яка прийняла заяву);
  4. Якщо секретар (інша уповноважена особа) не приймає вашої заяви під підпис, то не треба з нею сперечатися, вона напевно вже отримала відповідні інструкції. Вам необхідно йти на пошту і відправити Вашу заяву цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Іншого шляху, нажаль немає. Відлік двох тижнів почнеться з дати прийняття листа поштою.

Порада для керівників:

  • Ще нікому не вдавалося насильно утримати працівника. Конфлікт обов'язково стане відомий всім іншим і буде сильним демотивуючим фактором в колективі.

            Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Також Конституцією України закріплено, що використання примусової праці забороняється. Аналогічне положення містить стаття 4 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950 р.(дата ратифікації Україною – 17.07.1997 р.) відповідно до якої ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов’язкову працю.

  1. Як бути з обхідним листом

Часто буває таке, що працівник змушений ходити по кабінетах і збирати підписи про відсутність будь-яких зауважень до нього. Однак, з точки зору КЗпП України, відсутність підписаного обхідного листа не є підставою, для невидачі оформленої трудової книжки та затримки з остаточним розрахунком. Якщо не має бажання «обходити» кабінети - не обходьте. Закон на вашому боці. 

  1. Обов’язок завершення розпочатих справ

Вам часто доводилося чути - «будеш звільнений тоді, коли передаси справи»? Бувало так?

Залежно від професії і обов'язків, ця фраза може звучати по-різному - здаси квартальний звіт, почекай закінчення перевірки податкової, закінчиш переговори, “виб'єш” оплату з клієнта, тощо. Так ось, передача справ приймачу, це, безумовно, невід'ємна частина хорошого ділового етикету, проте, якщо у вас є моральне право не дотримуватися цих правил, або Ви фізично не встигаєте цого зробити протягом двох тижнів,  то можете сміливо писати заяву про звільнення за власним бажанням та через два тижні, забравши трудову книжку та розрахунок, не виходити на роботу. Вимагати від Вас того, що не передбачено законодавством ніхто не може.

  1. Трудова книжка, як засіб впливу

Невидача працівникові трудової книжки, а так само і не здійснення остаточного розрахунку, за надуманими приводами, часто практикується як засіб впливу на працівників. Однак, це тягне більше негативних наслідків для підприємства, ніж для працівника. Як зазначено в частині 5 ст. 235 КЗпП України: «У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу».

Наслідки невиплати працівникові в день його звільнення всіх сум, які повинні бути виплачені йому від підприємства, встановлені ст.117 КЗпП України, в якій сказано, що: «У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку».

Таким чином, нескладно зробити висновок про те, що затримка у видачі трудової книжки, або затримка в проведенні розрахунку, як засобу тиску на працівника, неприйнятні і приносять підприємству шкоди більше, ніж працівникові.

Порада для роботодавців:

  • Якщо у працівника, який звільняється виявлено заборгованість перед підприємством, то існує лише два шляхи вирішення цього питання: або працівник її визнає в письмовому вигляді і добровільно погашає, або ви його звільняєте і одночасно подаєте позов до суду. Побудова відносин з працівником, хоч і врегульовані КЗпП України, але іноді формалізм призводить лише до погіршення ситуації.

Директор АБ «О.Троценко»

адвокат Троценко Ольга Вікторівна

statiy-mobile

Degusto.zone
Degusto.zone