slider-mobile

При відвідуванні супермаркету (залишення речей на зберігання)

Одразу налогошую на тому, що відшукати спеціальні норми законодавства щодо регулювання збереження речей покупців на поличках торговельного підприємства не вдалося. Тому варто керуватися загальними нормами права щодо договору зберігання, а також частиною 1 статті 6 Цивільного кодексу України. Адже згідно з цією нормою сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Хоча задля справедливості слід зазначити, що відповідно до пункту 31 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою КМУ від 15.06.2006 № 833 (далі — Порядок), заклад ресторанного господарства зобов’язаний забезпечити зберігання речей споживача в гардеробі (за його наявності). До того ж відповідальність за збереження речей споживача в гардеробі несе заклад згідно із законодавством. Тож зберігання речей споживача у закладах торговельної діяльності, по-перше, передбачено цим Порядком, а по-друге, воно є обов’язковим лише для таких торговельних підприємств, як заклад ресторанного господарства. Та й то лише за умови наявності гардероб, а для для інших торговельних підприємств зберігання речей споживачів у гардеробі є правомірним, але аж ніяк не обов’язковим. Отже, всі застереження з приводу того, що адміністрація не несе відповідальності за збереження ваших речей -   не правомірні.

            Якщо річ здана у гардероб організації, зберігачем є ця організація. Зберігач речі, зданої до гардеробу, незалежно від того, здійснюється зберігання за плату чи безоплатно, зобов’язаний ужити всіх необхідних заходів щодо забезпечення схоронності речі. Це стосується зберігання верхнього одягу, головних уборів у місцях, спеціально відведених для цього.

Надання послуг із зберігання речей покупців на поличках при вході до торгівельного підприємства є правомірним. І до цих правовідносин слід застосовувати норми законодавства щодо зберігання речей у гардеробі організації. Оскільки навіть якщо сумнівним видається регулювання цих правовідносин саме наведеними нормами, то застосування цих норм як аналогії закону під сумнів поставити важко. Відповідно до статті 8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами Цивильного кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). Тим більше, що слово Гардероб (фр. garder — «зберігати»), фр. robe — «сукня, одежа».

Торговельне підприємство має право приймати на зберігання пакети та сумки відвідувачів-покупців магазину на поличках при вході до торгової зали, видавати в обмін на речі покупцям номерні жетони, стягувати у разі втрати жетона відвідувачами з них штраф. Порядок зберігання речей відвідувачів на цих поличках має бути врегульований відповідними Правилами, розміщеними в куточку споживача та розробленими з посиланням на наведені норми законодавства зі зберігання речей у гардеробі організації. Відповідальність же за збереження речей покупців перед ними у разі їх втрати нестиме таке підприємство торгівлі.

Юрист АБ «О.Троценко» Олєйнікова Тамара Володимирівна

statiy-mobile

Degusto.zone
Degusto.zone