slider-mobile

Переваги та недоліки Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людини».

Переваги та недоліки Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині».

Закондавство модернізується кожного дня, його швидкоплинність пов'язана із появою нових суспільних відносин, та неохідністю їх регулювання. Особливий динамізм існує і у сфері медичного права. Зараз, увага суспільства прикута саме до нового Закона України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині», який вводиться в дію з 1 січня 2019 року.

Дія Закону поширюється на трансплантацію анатомічних матеріалів людині, здійснення діяльності, пов'язаної з трансплантацією, отримання анатомічних матеріалів для виготовлення біоімплантатів, визначення умов застосування ксеноімплантатов.

У сьогоденних реаліях важко недооцінити його значення, бо Закон дійсно запроваджує революційні та сучасні для України етапи регулювання трансплантації анатомічних матеріалів людини.

То в чому полягає його значення?

Важливим для порятунку життів є розширення кола осіб, які можуть бути донорами. В попередньому законі визначено, що анатомічні матеріали можна було брати лише коли донор і реципієнт перебувають у шлюбі або є близькими родичами (батько мати, син, дочка,)  в новому ж законі зазначено що донор та реципієнт можуть бути особами, які спільно проживають та пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, однак при цьому офіційно не перебувають у шлюбі.

І в той же час на сьогоднішній день є незрозумілим, яким же чином (якими саме документами) в лікарні у випадку термінової трансплантації необхідно буде підтвердити спільне проживання та пов’язаність спільним побутом і спільними правами донора та реципієнта. Прийнятий Закон цього не визначає.

Коли на початку ми зазначали  про «революційність», то не помилились. Новим Законом на Кабінет Міністрів України покладено обов’язок до 1 жовтня цього року створити та наповнити Єдину державну інформаційну систему трансплантації.

Ця система буде складатися з 9 реєстрів, серед них:

  • реєстр закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу із застосуванням трансплантації;
  • реєстр трансплант - координаторів, які будуть у відкритому доступі.

 

А до реєстрів із закритим доступом, належать:

  • реєстр реципієнтів;
  • реєстр донорів;
  • реєстр осіб з трансплантованими анатомічними матеріалами;
  • реєстр анатомічних матеріалів людини, призначених до трансплантації;
  • реєстр осіб які надали згоду або незгоду на посмертне донорство.

Єдина державна інформаційна система трансплантації буде містити визначений набір мінімальних даних - відомостей, що є інформацією з обмеженим доступом, про донорів, реципієнтів, характеристику анатомічних матеріалів, які збираються, обробляються та захищаються у визначеному законом порядку. Завдяки системі, яку створять. Пару донор- реципієнт визначатимуть щоразу автоматично, як тільки буде вноситися нова інформація в Єдину систему трансплантації. Коли пошук обрав пару, то інформацію вже не можна оновлювати, крім випадків коли донор або реципієнт відмовилися.

Варто також зазначити, що закон передбачає захист персональних даних осіб, чиї відомості входять до реєстру. Механізм дуже простий, у разі, якщо особа не згодна на зберігання інформації в реєстрі, а також з інших підстав, передбачених у ч. 7 ст. 11 Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині», то ці дані виключаються з Єдиної державної інформаційної системи трансплантації протягом 30 днів.

Завдяки створенню Єдиної державної інформаційної системи трансплантації пошук донора і реципієнта значно прискориться, що збільшить шанси вижити для тих, хто потребує пересадки органів.

Також, новим Законом визначено, що згода або незгода особи на посмертне донорство може бути внесена окрім Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, також до паспорта або водійського посвідчення. Якщо особа за життя не висловила згоди або незгоди на посмертне донорство, згода на вилучення анатомічних матеріалів після її смерті запитується у другого з подружжя або в одного з близьких родичів цієї особи. У разі відсутності другого з подружжя або близьких родичів, запитується у особи, яка взяла на себе обов’язок поховання померлої особи. У випадку відсутності близьких осіб, родичів та особи яка візьме обов’язок на себе поховати – вилучення анатомічних матеріалів забороняється.

Більш того, забороняється вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації у померлих осіб, які належать до категорії дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, визнаних в установленому законом порядку недієздатними, осіб, особистість яких не встановлена (невстановлені особи), а також осіб, які загинули в результаті проведення антитерористичної операції та інших бойових дій під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та інших бойових дій.

Забороняється вилучення анатомічних матеріалів у живих осіб, які:

  • утримуються у місцях відбування покарань та попереднього ув’язнення;
  • є іноземцями та особами без громадянства, які незаконно перебувають в Україні;
  • страждають на тяжкі психічні розлади;
  • мають захворювання, що можуть передатися реципієнту або зашкодити його здоров’ю, крім випадків наявності поінформованої згоди реципієнта;
  • надали раніше орган або частину органа для трансплантації;
  • є вагітними.

Новий Закон визначає таку посаду, як трансплант-координатор – це працівник закладу охорони здоров’я, до посадових обов’язків якого належить здійснення трансплант-координації, а також:

  • виявлення потенційного донора анатомічних матеріалів людини;
  • встановлення наявності в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації відомостей про прижиттєву надану потенційним донором згоду або незгоду на посмертне донорство;
  • отримання згоди на вилучення з тіла потенційного донора анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантів у визначених цим Законом осіб у встановленому цим Законом порядку;
  • внесення передбачених цим Законом відомостей до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації;
  • забезпечення оперативного обміну інформацією, що міститься в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації, між суб’єктами трансплантації при організації надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійсненні діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
  • взаємодія з відповідальними особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
  • організація вилучення, зберігання і перевезення анатомічних матеріалів людини;
  • взаємодія із закладами охорони здоров’я, які надають медичну допомогу із застосуванням трансплантації та/або здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією, та іншими суб’єктами господарювання, що здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією;
  • інформування у визначених законодавством випадках судово-медичної експертної служби, адміністрації закладу охорони здоров’я, відповідних правоохоронних органів та органів прокуратури щодо отримання згоди на вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа;

Крім норм, які викладені вище, законодавець також визначає кримінальну відповідальність за порушення встановленого законом порядку трансплантації анатомічних матеріалів людини, це зазначено в прикінцевих положеннях цього закону.

Так:

  • порушення встановленого законом порядку трансплантації анатомічних матеріалів людини карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого;
  • вилучення у людини шляхом примушування або обману її анатомічних матеріалів з метою їх трансплантації карається позбавленням волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років
  • Незаконна торгівля анатомічними матеріалами людини карається позбавленням волі на строк до п’яти років.

Таким чином, на наш погляд, встановлена відповідальність є занизькою для такого виду злочинів, що є суттєвим недоліком і може призвести до негативних наслідків. А дієвість закону ми зможемо оцінити лише наступного року, проте його відповідність міжнародним стандартам та реаліям суспільства дає можливість зробити висновок, що законодавець врахував проблематику процедури здійснення трансплантації анатомічних матеріалів людини, котрі зараз існують.

 

СТАТТІ

statiy-mobile

Degusto.zone
Degusto.zone